Спадщина без заповіту – це ситуація, коли майно переходить не за бажанням померлого, а за правилами закону. З цим стикаються найчастіше, тому що заповіти складаються не так часто, як можна було б подумати. Люди приходять у нотаріат із питаннями: хто саме має право на майно, чи можуть претендувати всі родичі одразу, і що робити, якщо між ними немає згоди.
Процедура починається не з розподілу майна, а з відкриття спадкової справи. Потрібно звернутися до нотаріуса за останнім місцем реєстрації померлого, подати заяву та надати базові документи. Далі нотаріус сам визначає, хто належить до спадкоємців, і пояснює порядок їхніх прав. Людині важливо знати, що строк для вступу у спадщину — шість місяців, і якщо його пропустити, доведеться звертатися до суду.
Спадкування за законом
Коли мова йде про спадкування за законом, усе будується на понятті черговості. Закон не дозволяє “перестрибнути” черги — все відбувається у певному порядку. У першу чергу спадкують діти, чоловік або дружина та батьки. Якщо вони звернулися до нотаріуса, спадщина переходить саме їм.
У випадках, коли спадкоємці першої черги відсутні або відмовилися, право переходить до другої черги — це брати, сестри, баба, дід. Далі — наступні родичі. Цей порядок існує для того, щоб не виникало плутанини та суперечок щодо того, хто має право на спадкове майно.
У реальному житті іноді трапляються ситуації, коли хтось із родичів не знає про смерть особи або проживає за кордоном. Тоді нотаріус з’ясовує місце перебування спадкоємців, а якщо вони не з’являються — процедура рухається далі. Але важливо розуміти: якщо спадкоємець хоче отримати частку, він сам має подати заяву — ніхто не зробить це за нього.
Черговість спадкоємців
Тема черговості спадкоємців виникає щоразу, коли майно одне, а родичів багато. Люди часто думають, що кожен має право “на щось”, але закон визначає все чітко.
Черга спадкування виглядає так:
- перша — діти, дружина або чоловік, батьки;
- друга — рідні брати та сестри, баба, дід;
- третя — інші родичі, які не належать до попередніх черг;
- четверта — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років;
- п’ята — утриманці померлого.
Майно отримують лише ті, хто належить до черги, яка має право спадкувати саме в цей момент. Якщо спадкоємці першої черги подають заяви, інші черги не залучаються.
Бувають ситуації, коли спадкоємців кілька, а майно одне — наприклад, квартира. Тоді кожен отримує частку. Частки можуть бути рівними або такими, як визначив закон, якщо спадкодавець не залишив розпорядження. У практиці часто виникають питання: хто буде проживати у квартирі, чи можна продати частку, як оформити компенсацію. На ці питання нотаріус відповідає вже під час оформлення, бо все залежить від конкретної ситуації.
Як отримати спадок без заповіту, якщо йдеться саме про законне спадкування, виглядає просто: звернутися до нотаріуса, подати заяву, зібрати документи та дочекатися завершення шести місяців. Але складності виникають тоді, коли документи на майно старі, відсутні або містять помилки. У таких випадках доводиться відновлювати право власності, робити витяги або замовляти нові документи — і це те, про що варто знати наперед, щоб уникнути затримок.