Внесення змін до статуту юридичної особи — поширена процедура, з якою стикаються як новостворені компанії, так і діючий бізнес. Підстави можуть бути різними: зміна директора, складу учасників, збільшення статутного капіталу, зміна адреси або видів діяльності. Одне з найпоширеніших питань — чи обов’язково звертатися до нотаріуса для внесення таких змін?
Відповідь залежить від характеру змін та способу їх державної реєстрації. Розглянемо детальніше.
У яких випадках нотаріус є обов’язковим?
Законодавство України передбачає випадки, коли участь нотаріуса є обов’язковою. Насамперед це стосується ситуацій, пов’язаних зі зміною складу учасників або розпорядженням корпоративними правами.
Нотаріальне посвідчення необхідне, якщо:
- відбувається відчуження частки у статутному капіталі (продаж, дарування тощо);
- учасник виходить із товариства та подає відповідну заяву;
- укладається договір про зміну розміру часток учасників;
- документи подаються через представника за довіреністю (довіреність має бути нотаріально посвідчена);
- потрібно посвідчити справжність підпису на документах у випадках, прямо передбачених законом.
Крім того, нотаріус може виступати державним реєстратором та одночасно посвідчувати документи, що часто спрощує процедуру.
Якщо зміни пов’язані з перерозподілом часток, зміною складу учасників або іншими корпоративними трансформаціями, участь нотаріуса фактично є обов’язковою.
Коли можна обійтися без нотаріуса?
У низці випадків внесення змін до статуту можливе без нотаріального посвідчення документів. Це стосується ситуацій, коли зміни мають організаційний або технічний характер і не впливають на структуру власності.
Без нотаріуса зазвичай можна обійтися, якщо:
- змінюється місцезнаходження юридичної особи;
- змінюються види економічної діяльності (КВЕД);
- змінюється найменування компанії;
- призначається новий директор (за умови належного оформлення рішення учасників);
- вносяться редакційні зміни до тексту статуту без зміни складу учасників.
У таких випадках необхідно:
- Прийняти рішення уповноваженого органу (загальних зборів учасників або одноосібного учасника).
- Оформити нову редакцію статуту або зміни до нього.
- Подати документи державному реєстратору через ЦНАП, онлайн-сервіс або нотаріуса (за бажанням).
- Сплатити адміністративний збір (якщо це передбачено законодавством).
Сьогодні значну частину реєстраційних дій можна здійснити через онлайн-сервіси Міністерства юстиції із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Це дозволяє повністю уникнути нотаріального посвідчення, якщо закон прямо цього не вимагає.
На що варто звернути увагу?
Навіть якщо нотаріус формально не є обов’язковим, важливо:
- правильно оформити протокол або рішення учасника;
- дотриматися строків подання документів;
- перевірити відповідність нової редакції статуту чинному законодавству;
- переконатися у відсутності обмежень або обтяжень в ЄДР.
Помилки у документах можуть призвести до відмови в державній реєстрації, що спричинить додаткові витрати часу та коштів.
Внести зміни до статуту без нотаріуса можливо, але не в усіх випадках. Якщо зміни не пов’язані з переходом часток або зміною складу учасників, процедура зазвичай може бути проведена самостійно через державного реєстратора або онлайн.
Проте при корпоративних змінах участь нотаріуса є обов’язковою. Щоб уникнути ризику відмови в реєстрації та можливих правових наслідків, доцільно попередньо провести юридичний аналіз ситуації та обрати оптимальний спосіб оформлення змін.