Апостиль документів – це спосіб підтвердити, що офіційний український документ за кордоном не викличе запитань. Людина бере свідоцтво, довідку, диплом чи будь-який інший документ, а інша держава повинна бути впевнена, що цей документ справжній. Саме для цього ставлять апостиль. У житті це трапляється частіше, ніж здається: хтось виїжджає працювати, хтось оформлює шлюб, комусь потрібно підтвердити освіту, а іншим — документи для дітей. І коли в людини на руках кілька паперів, вона не завжди розуміє, з чого почати: куди нести документ, чи потрібно робити переклад, хто саме має право ставити штамп.
У юридичній практиці з апостилем найчастіше приходять у двох ситуаціях: або потрібно зробити терміново, бо документ треба “вчора”, або людина отримала відмову й не розуміє чому. І те, й інше вирішується простіше, коли пояснити, що саме перевіряє держава та чому один документ приймають одразу, а інший — ні.
Що таке апостиль
Коли говоримо про що таке апостиль, варто уявити просту річ: це не оцінка змісту документа, а підтвердження, що підпис чиновника чи нотаріуса на ньому реальний.
Тобто ніхто не перевіряє, чи правильний написаний текст, чи справедливо виданий документ — перевіряють лише те, що він дійсно походить від того органу, який мав право його видати.
Апостиль ставлять на державних документах: свідоцтвах РАЦС, судових рішеннях, довідках про несудимість, нотаріальних заявах, дипломах. Але кожний із цих документів має “свій” орган, який може підтвердити справжність. Людина іноді приносить диплом у Мін’юст і отримує відмову — не тому, що документ неправильний, а тому, що дипломи підтверджує зовсім інший орган.
Різницю відчувають особливо ті, хто отримав документи багато років тому, або ті, хто має документи, видані в іншому регіоні. Такі випадки теж трапляються й потребують додаткового уточнення.
Як поставити апостиль
Коли людина запитує як поставити апостиль, то зазвичай хоче почути простий і зрозумілий порядок дій. Але універсальної інструкції немає: усе залежить від типу документа. Для одних достатньо принести оригінал і заяву, для інших потрібен попередній нотаріальний підпис, а інколи — навіть перевірка архіву.
Тому перше, що ми робимо на консультації, — визначаємо, який орган має право поставити апостиль, і чи не потрібно додаткове підтвердження. Після цього процедура виглядає значно простіше.
Зазвичай для апостилювання готують:
- оригінал документа без пошкоджень;
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- заяву на апостиль;
- квитанцію про оплату;
- переклад документа (якщо цього вимагає країна призначення);
- за потреби — нотаріальне засвідчення підпису перед апостилем.
Час виконання коливається: від кількох годин у терміновому порядку до кількох днів у стандартному режимі. У деяких випадках документ повертають із уточненнями — це теж нормальна процедура, просто вона показує, що документ потребує додаткової перевірки.